Георгій Дзекон - Голова правління "Укртелекому"

 Георгій Дзекон: "Хоч голим виступіть на сцені - це не підвищить ціну "Укртелекому"

Дата публікації: Сьогодні

На цьому тижні Фонд держмайна озвучить вартість "Укртелекому" - першого великого об'єкта зі списку великої приватизації Віктора Януковича, запланованого на 2011 рік. Ще ніколи продаж компанії не був таким реальним .

Восени ФДМУ оголосив конкурс на приватизацію 92,79% акцій "Укртелекому" за стартовою ціною 10,5 мільярда гривень.

Напрочуд, конкуренція за монополіста виявилась нульовою. На участь у конкурсі заявку подала тільки одна приватна австрійська компанія EPIC, інтереси якої в Україні представляє її дочірня структура EPIC Services Ukraine - ESU.

Експерти й учасники ринку переконані: умови приватизації навмисне дискримінаційні. Мета - захистити інших потенційних претендентів на придбання об'єкта. При цьому багато хто стверджує, що претендент на покупку - компанія EPIC - підставна контора, близька до діючого менеджменту "Укртелекому".

Спеціальна комісія з питань приватизації Верховної Ради планує обговорити перебіг продажу "Укртелекому" на найближчому засіданні, а міжнародні кредитори - банки Credit Suisse First Boston - CSFB - і Deutsche Bank вимагають від компанії достроково повернути позичені 222,2 мільйони доларів за зміну власника.

На цьому тлі основні фігуранти процесу приватизації - голова ФДМУ Олександр Рябченко й генеральний директор компанії EPIC Пітер Гольдшайдер - уперто відмовляються коментувати тему продажу "Укртелекому".

Голова правління компанії-монополіста Георгій Дзекон став винятком. Він не тільки погодився на інтерв'ю, а й мінімально виправив текст на етапі його погодження.

В інтерв'ю менеджер заперечує свою причетність до компанії EPIC, стартову ціну продажу називає завищеною, а умови приватизації "Укртелекому" - прозорими. Чиновник говорить, що не консультує ФДМУ й EPIC, як стверджують його опоненти.

Інтерв'ю із Дзеконом скорочує візит секретаря, яка повідомляє, що голова ФДМУ Рябченко просить його про термінову зустріч. Відтак, Дзекон їде до фонду.

- Хід приватизації "Укртелекому" викликав на ринку телекомунікацій підозру, що компанію приватизують в інтересах третіх осіб, а українська "дочка" австрійської компанії EPIC - ESU - єдиний претендент на купівлю - не більше ніж посередник.

- У мене немає жодної інформації ні про кого із претендентів на приватизацію, який хотів би взяти участь у конкурсі, однак не зробив цього через якусь норму в умовах приватизації.

- Це правда, учасники ринку досить делікатні у своїх оцінках...

- Люди, які висували цю версію, точно не збиралися купувати "Укртелеком". Ви знайомі хоча б з одним учасником, що сказав би, що не прийшов на конкурс, оскільки йому перешкодили приватизаційні умови?

- І не з одним. У неформальних бесідах умови конкурсу називають головною причиною їх неучасті.

- Мені про це не сказала жодна людина. Оцінки процесу - надумані й нічого не несуть за собою, крім скандального відтінку.

- Давайте по суті. За умовами приватизації, до участі в конкурсі не допустили компанії, у яких частка в статутному капіталі, що належить державі або держпідприємствам будь-якої країни, перевищує 25%.

Тільки ця норма не допустила до конкурсу Deutsche Telekom, France Telekom, Telekom Austria, America Movil і Wind Telecom. Хіба ні?

- Норма про 25% державної частки - не моя вигадка, а стаття закону про приватизацію. Нічого дискримінаційного в цьому немає.

- Другий пункт: компанії, розмір доходу яких від реалізації послуг в Україні за останній рік, включаючи податки, перевищує 25% доходів всіх підприємств галузі в Україні, до участі в конкурсі не допускаються.

Ця умова відсіває решту претендентів - приватні телекомунікаційні компанії. Ви вважаєте цю норму справедливою?

- З точки зору українського та світового законодавства, це норма не унікальна. У кожному разі, свій висновок і дозвіл на угоду дав Антимонопольний комітет України.

Крім того, я не знаю жодного учасника ринку, наляканого цими умовами. Всі вони говорили про інші умови, що стримують їх рішення брати участь у придбанні. Наприклад, вимога про збереження персоналу.

- І все-таки, що поганого в тому, щоб у приватизації "Укртелекому" брав участь великий комерційний учасник ринку?

- Це вбиває конкуренцію, не дає можливості розвиватися дрібним гравцям телекомунікаційного ринку. Думаю, питання про норму "25%" варто переадресувати голові АМКУ (Василь Цушко. - "ЕП"). Він легко пояснить, чому це погано, коли на ринку висока концентрація монополії.

- На думку екс-голови ФДМУ Володимира Ланового, рішення АМКУ за бажання можна "підтягти" під умови приватизації.

- Не розумію, про що йдеться.

- Поставлю запитання інакше. Чи не прикро вам, голові правління продаваного об'єкта, що через обмеження в умовах у приватизації не змогли взяти участь лідери світового ринку?

- Зараз не час для образ і теорій. Все це - порожні розмови, що затягують час продажу. Для мене має сенс обговорення питання, чи буде "Укртелеком" взагалі приватизований.

Великі світові гравці ринку телекомунікацій відмовилися від приватизації "Укртелекому" не через умови продажу, а тому, що в них були трохи інші плани щодо інвестицій та інші, більш цікаві активи на прикметі.

Приватизація - не скандал, а важлива справа. Ми можемо ще 15 років фантазувати про сценарії продажу. Тим часом компанії ставатиме дедалі гірше. Для мене важливо, щоб у конкурсі брав участь не менш як один учасник.

Сьогодні "Укртелеком" ще не приватизований. Ми не знаємо, яка ціна буде в об'єкта і чи погодиться з нею учасник. Наскільки адекватними будуть умови приватизації з точки зору захисту соціальної спрямованості й захисту інфраструктури. Решту обговорювати поки нецікаво.

- Проте запит суспільства дещо інший. Зокрема, багатьох бентежить неформатність і непублічність маловідомої австрійської компанії EPIC - єдиного претендента на придбання "Укртелекому".

- Інформація про EPIC міститься у відритих джерелах. Понад двадцять років ця фірма успішно працює в ролі фінансового консультанта при придбанні різних телекомунікаційних активів - Deutsche Telekom, France Telekom.

Втім, реакція суспільства мені зрозуміла. EPIC дійсно не найбільша компанія на ринку телекомунікацій, хоча в 2000 роках вона була досить великою, мала приблизно 3-3,5 мільярди доларів в управлінні.

- Чи зрозуміла вам реакція EPIC на спробу комунікації з українською пресою? Як ви можете прокоментувати пропозицію EPIC підписати попередній договір з журналістами "ЕП" до початку будь-якого інтерв'ю з передбачуваним штрафом 300 тисяч доларів за порушення одного з пунктів договору?

- Я вважаю, що некоректно публікувати в українському інформаційному просторі переписку двох сторін.

- Кажуть, що за компанією EPIC стоїте особисто ви.

- Із мною цю компанію ніщо не зв'язує. Інтриги жодної немає.

- А ще стверджують, що ви консультуєте покупців на кожному етапі приватизації.

- Нехай говорять.

- І що приватизація навмисне зводиться до одного учасника.

- Дурниці. Ті, хто хоче розкрутити публічний скандал, однаково це зроблять, що б я не говорив. Хоча я категорично проти цієї тези.

Я міг би назвати ще шість дуже великих компаній, котрі могли брати участь у конкурсі навіть за прописаних умов, однак не зробили цього.

Ви чудово розумієте, що якби якась компанія дуже хотіла купити "Укртелеком", вона найняла б будь-який банк, будь-якого фінансового посередника, щоб той купив цей актив, а потім перепродав його. Проблема їх неучасті не в цьому.

- А в чому ж? Крім складності й непривабливості активів "Укртелекому", на яких ви так акцентуєте увагу.

- Вона криється у глобальних планах найбільших гравців європейського ринку. Наприклад, найбільші американські інвестори взагалі закрили ліміти інвестицій для придбання телекомунікаційних активів в Україні.

Сьогодні вони взагалі не мають наміру вкладати в приватизаційні українські активи у сфері фіксованого зв'язку.

- Що це за компанії?

- Не буду їх називати. Та ж ситуація з англійськими й азіатськими інвесторами. Недавно в особистій бесіді деякі з них зізналися, що банки не фінансують їхні проекти, пов'язані з Україною. Я спілкувався із чотирма інвесторами.

- Що це за компанії?

- Я не можу сказати, оскільки всі ми зав'язані договорами про конфіденційність.

- Зі слів Рябченка, крім EPIC, інтерес до "Укртелекому" проявляли "МТС-Україна", фонд прямих інвестицій Icon Private Equity, російська ICOM Holding, донецька інвесткомпанія "Альтана Капітал", дніпропетровське ТОВ "АЕФ" і турецька Turkcell. Йдеться про ці компанії?

- Не має значення. Основна проблема була в складному фінансовому обтяженні й соціальному навантаженні на інвесторів. Це істотне обтяження для інвестора. Добре, що найшовся хоча б один учасник.

- У такому випадку, чим мотивувалася компанія EPIC, купуючи такий складний і непривабливий об'єкт?

- Запитайте в EPIC. Тут нічим не можу допомогти.

- На 2011 рік уряд запланував масштабну приватизацію, тому акції "Укртелекому" стануть своєрідним індикатором українських активів на світових ринках. Як ви оцінюєте стартову ціну "Укртелекому" - 10,5 мільярда гривень?

- Як завищену. Існує кілька чітких індикаторів оцінки вартості активу. Перший - попит на акції. Більш як 7% акцій "Укртелекому" сьогодні торгуються на біржі, в тому числі й на міжнародній біржі.

За хвилину до зустрічі з вами я уточнив поточну ціну продажу на акцію компанії: вона коливається в межах 57-58 копійок. Виходячи з таких цифр, капіталізація компанії становитиме 9-9,5 мільярда гривень.

Ще один індикатор - порівняння "Укртелекому" зі схожими активами в інших країнах - свідчить, що вона завищена.

- Скептики проводять паралель між сьогоднішнім продажем 51% акцій сербського телекомунікаційного держхолдингу Telekom Serbija. Стартова ціна - 1,4 мільярда євро. Розходження в стартовій ціні суттєве.

- Таке порівняння некоректне й викликає подив у фахівців. Telekom Serbija є стовідсотковим монополістом фіксованої мережі, отримуючи стовідсотковий дохід від фіксованого зв'язку. Перша ліцензія на фіксований зв'язок у Сербії була видана в 2009 році.

Ринок фіксованого зв'язку України дерегульований у 1998 році, відповідно, рівень конкуренції на цьому ринку в нашій країні набагато вищий.

Телекомунікаційний ринок у Сербії повністю захищений - це умова приватизації, яка означає, що тривалий час компанія працюватиме без конкурентів.

Крім того, сербський телеком володіє 60% ринку мобільного зв'язку. Сербський уряд обмежив видачу ліцензій на мобільний зв'язок. "Укртелеком" володіє лише одним відсотком ринку мобільного зв'язку.

З важливого: тарифні доходи на одного абонента "Укртелекому" становлять близько 30 гривень, у Сербії - 120 гривень. У порівнянні за такими параметрами, як кількість абонентів, конкурентне середовище, доходи на одного абонента, "Укртелеком" - навіть трохи переоцінений актив.

- Наскільки зросла б ціна "Укртелекому", якби Мінфін не відмовився проводити road-show і вчасно виділив на це кошти?

- У цьому випадку процедура road-show безглузда. "Укртелеком" - не дрібна приватна компанія, а великий гравець ринку, що проходить міжнародний аудит останні сім років.

З активом можна ознайомитися на підставі аудированої звітності самого "Укртелекому". Всі дані публікуються у відкритих джерелах, паперами компанії торгують на декількох біржах. Проблем з відкритістю жодних немає.

- Road-show вважається традиційною процедурою, яка випереджає продаж великого соціального об'єкта на відкритих торгах.

- Проведення road-show в цьому випадку - безглузда трата грошей. "Укртелеком" приватизується не перший рік. Потенційні покупці й претенденти на придбання активу давно встигли його вивчити, вони знають привабливі й проблемні сторони "Укртелекому".

Проведення road-show не змінить цих характеристик. На вартість об'єкта вплинуть швидше майбутнє підвищення тарифів, програма зі скорочення персоналу, створення Фонду універсальних послуг, що покриває збитки від існуючих тарифів.

- Ваші опоненти так не вважають. Вони переконані, що road-show підвищує ажіотаж навколо об'єкта, збільшує конкуренцію й завищує вартість.

- Навряд. Всі основні претенденти добре інформовані про стан справ у галузі й в Україні, й у світі. Проведіть ви сотню шоу й голим виступіть на сцені - це не завищить ціну "Укртелекому".

- А про яку суму на road-show йшлося?

- Я цього не знаю. Питання - до Мінфіну й держави як власника компанії.

- Як ви комунікували із претендентами на продаж?

- Єдина вимога, що висувалося до менеджменту в рамках приватизації, - виділити спеціальну кімнату для інвесторів, які хочуть ознайомитися з інформацією про об'єкт, і провести бесіди. Зацікавлені особи мали право інтерв'ювати будь-якого члена правління, у тому числі й мене.

- Як пройшов цей процес?

- Кімната була підготовлена, інвестори вивчили всю документацію, і, думаю, ми надали вичерпну інформацію.

- Зі скількома інвесторами вам довелося спілкуватися?

- Із чотирма претендентами, які дійшли до стадії вивчення фінансової документації. Перед продажем ми підготували великий пакет документів, з яким можна було ознайомитися, не приходячи в "Укртелеком".

- Деякі аналітики вважають, що в умовах збиткової діяльності "Укртелекому" доцільніше було б продати контрольний пакет акцій на відкритому аукціоні із залученням якомога більшої кількості учасників, а вже потім почати продаж дрібних пакетів на фондовій біржі.

З інших варіантів - спочатку продати 25-30% акцій і за їх вартістю оцінити частку, що залишилась. У минулому ви виступали за продаж компанії дрібними пакетами. Чому сьогодні ваша думка змінилася?

- У різний час я відстоював різні моделі продажу. Хід приватизації "Укртелекому" втратив свою романтичну складову. В цілому, за теорією, продаж спочатку невеликого пакета на ринку - правильний шлях.

Однак цей шлях недоречний для держкомпаній, які певною мірою обтяжені існуючою нормативно-правовою базою.

Навіть якщо вдасться продати невелику частку - 10% або 20% акцій, компанія далі буде жити як державна. І навряд чи така модель продажу підвищить привабливість і фінальну вартість об'єкта.

- Що буде з "Укртелекомом" після продажу?

- Існує юридична нормативна база. Якщо EPIC погодиться із ціною й заплатить гроші, то він буде виконувати договір. ФДМУ буде моніторити виконання всіх умов, а EPIC буде виконувати умови приватизації.

- Як буде оптимізовано структуру компанії? Чи приведуть майбутні власники співвідношення числа абонентів до кількості її співробітників, у результаті чого залишаться працювати 35-40 тисяч співробітників?

- З поправкою на якість інфраструктури. На цифрових станціях - менше людей, на аналогових станціях - більше. EPIC - західна компанія. Думаю, вона буде діяти за стандартними схемами, які успішно застосовуються на Заході.

Персонал має відповідати кількості ліній. Ніхто не буде винаходити велосипед. Всі комунікаційні компанії працюють приблизно однаково.

- Як буде вирішено питання обслуговування держорганів, зокрема, правоохоронних і силових структур, що мають велику заборгованість перед компанією за надані послуги зв'язку?

- Законодавство передбачає, кого в таких випадках можна, а кого не можна відключати від зв'язку. Обслуговування держорганів - не проблема, складнощі з дисципліною їх платежів.

Можливо, EPIC буде діяти ефективніше й придумає спосіб, як знизити борг. Ми трохи скоротили дебіторську заборгованість. Наприкінці 2010 року дебіторська заборгованість за послуги, надані бюджетним організаціям і пільговим категоріям, становила трохи більше ніж 122 мільйони гривень.

- Основною складовою збитків "Укртелекому" залишаються сільська й неприбуткова міська телефонія, а також великий штат.

Раніше ви пропонували створити Фонд універсальних послуг як компенсатор різниці вартості послуги й державного тарифу. Сьогодні цю ідею підтримує Кабмін. Ви, як і раніше, виступаєте за створення фонду?

- Так. Якщо я залишуся працювати в "Укртелекомі", то неодмінно буду рекомендувати створення Фонду універсальних послуг. Логіка цього рішення виходить із простої арифметики. Будь-яке підприємство випускає певну кількість товару зі встановленою собівартістю, умовно - гривня.

Держава при цьому зобов'язує продавати цей товар за п'ятдесят копійок. Таким чином, підприємство змушене генерувати планові збитки.

Щоб уникнути цього, потрібно або доводити до собівартості тарифи, або створювати Фонд універсальних послуг, що буде збирати кошти із усіх учасників ринку і компенсувати різницю в тарифах, як тільки держава хоче надавати населенню послуги зв'язку за тарифами нижче собівартості.

Інших варіантів немає. Я знаю, що в Кабміні серйозно обговорюють це питання.

- У відхиленому законопроекті Мінтрансу йшлося про ставку 3%. Якою вона повинна бути?

- Взагалі її визначає Мінфін з огляду на діючий тариф на послуги, а також його собівартість. Обчислюється різниця між тарифом і собівартістю, після чого прогнозується обсяг ринку.

- Оператори мобільного зв'язку проти цієї ідеї.

- Я знаю.

- Один із аргументів: 40% обладнання мереж фіксованого зв'язку в селах застаріло. Для його модернізації державі буде потрібно 1 мільярд доларів. Однак за два-три роки чинності закону про фонд держава зможе зібрати лише десяту частину цієї суми.

- Не бачу взаємозв'язку. Так, понад 40% мереж "Укртелекому" перебувають у сільській місцевості. Однак яке це має відношення до створення ФУУ? За рахунок фонду не ведеться модернізація, він дає змогу вийти на мінімальну рентабельність.

- А якщо рентабельність виявиться вище нуля?

- У такому випадку кошти можна спрямувати на модернізацію застарілих мереж.

- Яку ви прогнозуєте рентабельність за підсумками створення ФУУ?

- Мені складно робити такі прогнози і планувати, яку суму від прибутку можна буде спрямувтаи на модернізацію цієї мережі.

Підкреслю: Фонд розвитку послуг не спрямований на розвиток зв'язку в сільських районах. Основне його призначення - покрити різницю між тарифом і його собівартістю для існуючих абонентів.

До них нічого не треба прокладати. Мобільні оператори навмисне провокують контрагітацію в пресі, розігріваючи інформаційний простір. Мовляв, зараз "Укртелекому" дадуть грошей, за рахунок чого він почне телефонізувати хутори. Ні, це не так.

Через десять хвилин Георгій Дзекон мав зустрітися з головою Фонду державного майна Олександром Рябченком.